Минають роки після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, а біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.
Сьогодні учні 9 класу( кл. керівник Яворський В.Ю.) під керівництвом педагога-організатора Стабрин М.Б. провели літературно-музичну композицію «Чорнобиль... Весни обірване суцвіття». Хвилиною тиші присутні вшанували світлу пам’ять тих учасників ліквідації, які врятували світ ціною власного життя. Учасники хореографічного гуртка( керівник Вінокурова Р.В.) виконали зворушливу тематичну композицію "Місто спить". Вчитель музичного мистецтва Москалик Р.А. нагадав, що всю свою історію спочатку СРСР, а потім і росія періодично загрожували світові ядерною зброєю. Незважаючи на різні запобіжники та важелі стримування, у російському порядку денному з початку війни в Україні також були заяви про застосування ядерної зброї, звичайно ж, виключно заради "порятунку власної країни". Тож поки ядерна зброя в рф існує, завжди існує небезпека її застосування. Проводячи паралель між сьогоденням і роками, коли жителі Прип'яті , Чорнобиля, прилеглих територій змушені були покинути рідні домівки, Роман Анатолійович виконав пісню "Я так хочу додому" про українців, які вимушені були тікати зі своїх домівок через війну Росії проти України.
.jpg)
